ПРОТИДІЯ ПЛАГІАТУ, ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ТА САМОПЛАГІАТУ ЯК ЕТИЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.17536836Ключові слова:
академічна доброчесність, наукова етика, плагіат, культура чесності, оцінка наукових досліджень.Анотація
У дослідженні розглядається академічна доброчесність як ключовий фактор забезпечення етичних та надійних наукових досліджень. Проаналізовано основні форми неправомірних дій, а також такі фактори, що сприяють цьому, як конкуренція та неадекватні системи оцінювання. У дослідженні використовуються міжнародні етичні кодекси та наукова література. Результати дослідження свідчать про те, що академічні неправомірні дії є системною проблемою, яка вимагає комплексного підходу: етичної освіти, критичного мислення, інструментів боротьби з плагіатом та прозорих процедур моніторингу. Сприяння культурі чесності та поваги до авторства підвищує якість досліджень та довіру до наукових результатів.
Посилання
ALLEA. (2023). European Code of Conduct for Research Integrity, revised edition. Available from: https://allea.org/portfolio-item/european-code-of-conduct-2023/
Committee on Publication Ethics (COPE). Promoting integrity in research and its publication. Available from: https://publicationethics.org/
World Conferences on Research Integrity Foundation (WCRIF). Statement [Internet]. Available from: https://www.wcrif.org/statement.
Іваннікова, М. М., Карпенко, Н. В., & Бірта Г. О. (2025). Академічна доброчесність у наукових дослідженнях. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки», 1(115), 167-173. https://doi.org/10.37734/2409-6873-2025-1-24
Доценко, І. О. (2022). Академічна доброчесність у системі забезпечення якості вищої освіти. Педагогічна освіта: теорія і практика, 32, 31-42. https://doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-31-42
