ЕТИКА РОБОТИ З ДАНИМИ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Автор(и)

  • Світлана Чуканова Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія» https://orcid.org/0000-0002-5717-5050

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17534284

Ключові слова:

етика управління даними; анонімізація даних; персональні дані; захист конфіденційності; GDPR; ризик повторної ідентифікації; оцінка ризиків; дослідницькі дані; етика наукових досліджень; управління дослідницькими даними.

Анотація

У сучасному цифровому середовищі дані слугують фундаментальним активом для наукових досліджень, проте їх обробка, особливо персональних даних, вимагає суворого дотримання етичних стандартів та правових рамок. Ця дисертація досліджує етику управління даними, наголошуючи на анонімізації як критичному механізмі захисту конфіденційності, зберігаючи при цьому аналітичну цінність даних. Анонімізація передбачає перетворення персональних даних для запобігання ідентифікації особи, виходячи за рамки видалення прямих ідентифікаторів та пом’якшуючи ризики повторної ідентифікації за допомогою комплексних стратегій. Ключові проблеми включають досягнення балансу між захистом конфіденційності та корисністю даних, адаптацію до технологій, що розвиваються, які можуть поставити під загрозу анонімізовані набори даних, та врахування контекстуальних факторів, що впливають на ідентифікацію. Ідентифікація розглядається як динамічний спектр, починаючи від прямої ідентифікації за іменами або ідентифікаторами і закінчуючи непрямою через комбінації атрибутів, таких як вік, місцезнаходження або професія. Для оцінки ризиків розглядаються три основні показники: виділення (ізоляція окремих записів), зв’язування (з’єднання даних з різних джерел) та висновок (виведення персональних даних). Спираючись на правові принципи, такі як тест GDPR на «мотивованого порушника», аналіз оцінює практичні загрози від мотивованих суб’єктів, використовуючи загальнодоступні ресурси. Динамічний характер ризиків, зумовлений технологічним прогресом, новими публікаціями даних та суспільними змінами, підкреслює необхідність постійного моніторингу та переоцінки ризиків, адаптованих до рівнів чутливості даних (наприклад, часті перегляди категорій високого ризику, таких як медичні дані). Контрзаходи включають такі методи, як маскування, узагальнення та придушення. Ця робота забезпечує широку основу для етичної практики обробки даних, пропонуючи дослідникам рекомендації щодо забезпечення дотримання вимог, мінімізації шкоди та підвищення цілісності наукових досліджень у галузях, керованих даними. 

Посилання

Intersoft Consulting. (2025). General Data Protection Regulation (GDPR). https://gdpr-info.eu/

European Commission. (2025). Article 29 Data Protection Working Party. https://ec.europa.eu/newsroom/article29/items

Elliot, M., Mackey, E., & O’Hara, K. (2020). The Anonymisation Decision-Making Framework: European Practitioners’ Guide. UKAN. https://ukanon.net/wp-content/uploads/2024/01/adf-2nd-edition-european-practitioners-guide-final-version-cover-2024-version-2.pdf

Narayanan, A., & Shmatikov, V. (2008). Robust de-anonymization of large sparse datasets. In: 2008 IEEE Symposium on Security and Privacy (SP 2008) (pр. 111-25). https://doi.org/10.1109/SP.2008.33

Ohm, P. (2010). Broken promises of privacy: responding to the surprising failure of anonymization. UCLA Law Rev, 57, 1701. Available from: https://ssrn.com/abstract=1450006

Завантаження

Опубліковано

2026-07-14