ІНСТРУМЕНТИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У СВІТОВІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПОЛІТИЦІ

Анотація

Академічна доброчесність стала одним із фундаментальних вимірів сучасної освітньої політики, забезпечуючи довіру та прозорість у наукових та навчальних процесах. Протягом останніх десятиліть міжнародні організації розробили численні рамки, рекомендації та інструменти моніторингу, спрямовані на запобігання академічним неправомірним практикам та підтримку етичного дослідницького середовища. Метою цієї статті є аналіз ключових глобальних та національних інструментів, що сприяють академічній доброчесності, та визначення рівня їх впровадження в системі вищої освіти України. У дослідженні виділено Рекомендацію ЮНЕСКО щодо науки та наукових дослідників (2017), Європейський кодекс поведінки щодо доброчесності досліджень (ALLEA, 2023), Керівні принципи ОЕСР щодо етики та доброчесності досліджень (2021) та Посібник ENAI з академічної доброчесності (2020) як основні рамки. Використовуючи порівняльні та аналітичні методи, дослідження розкриває багаторівневу структуру механізмів доброчесності – нормативну, інституційну, технологічну та освітню – та окреслює подібності та відмінності між міжнародними та українськими підходами. Результати показують, що Україна створила законодавчу основу для академічної доброчесності, але досі не має стандартизованих процедур моніторингу та етичного регулювання практик, пов’язаних зі штучним інтелектом. Висновки підкреслюють необхідність розвитку національної мережі доброчесності, інтеграції цифрових ідентифікаторів (ORCID, DOI) в оцінку досліджень та створення етичних стандартів для використання штучного інтелекту в освіті. Комплексне впровадження цих інструментів підвищить довіру, прозорість та конкурентоспроможність української вищої освіти у світовому академічному просторі.