ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: АЛГОРИТМ, РИЗИКИ ТА ОСВІТНІ ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Швидка цифровізація освіти підкреслює потребу в інноваційних інструментах для організації та вдосконалення дослідницької діяльності студентів у вищій школі. У цій статті представлено результати дослідження інтеграції штучного інтелекту (ШІ) та інших цифрових інструментів у наукову підготовку майбутніх вчителів. Дослідження проводилося в Херсонському державному університеті в рамках курсів «Основи наукових досліджень» та «Методологія та технологія організації педагогічних досліджень. Освітні вимірювання». Було застосовано комбінацію методів, включаючи теоретичний аналіз українських та міжнародних джерел, систематизацію педагогічного досвіду, опитування магістрантів щодо використання ними ШІ в академічній роботі та SWOT-аналіз можливостей та ризиків інтеграції. Результати показали, що цифрові інструменти та технології на основі ШІ допомагають зменшити демотивуючі фактори в дослідженнях студентів, такі як труднощі з пошуком інформації, візуалізацією даних та академічним письмом. Їх інтеграція підвищує ефективність досліджень шляхом автоматизації рутинних операцій, покращення доступу до якісних джерел та підтримки розвитку академічної грамотності. На основі дослідження було розроблено чотириетапний педагогічний алгоритм застосування штучного інтелекту в студентських дослідженнях, що включає пропедевтичну, нормативно-етичну, практичну та проектно-дослідницьку фази. Ці етапи забезпечують структурований підхід до розвитку методологічної компетентності студентів, критичного мислення та відповідального використання штучного інтелекту. У дослідженні також виявлено основні ризики – академічну нечесність, алгоритмічну упередженість та формування поверхневих знань – та запропоновано педагогічні умови для їх мінімізації шляхом розвитку критичного мислення, медіаграмотності та керованого наставництва. Загалом, інтеграція штучного інтелекту у вищу освіту сприяє модернізації підготовки майбутніх вчителів, підвищенню методологічної обізнаності, академічної доброчесності та мотивації до досліджень, зберігаючи при цьому пріоритет людської експертизи та креативності в цифрову епоху.