ДОСВІД МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ВПЛИВУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ ЛІКАРІВ-ІНФЕКЦІОНІСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.17523271Ключові слова:
відкрита наука; лікарі-інфекціоністи; пандемія COVID-19; професійне вигорання; баланс роботи та особистого життя; якість медичної допомоги.Анотація
Виконання завдань та заходів Національного плану з відкритої науки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 892 від 8 жовтня 2022 року, зокрема заходів, спрямованих на «забезпечення обміну даними з країнами ЄС, зокрема шляхом інтеграції до європейських просторів даних», вимагає проведення спільних сучасних досліджень з міжнародними партнерами на основі єдиної методології.
Епідемічні ситуації, зокрема коронавірусна хвороба (COVID-19), впливають на характер професійної діяльності лікарів-інфекціоністів, призводячи до значного нейропсихологічного стресу та підвищеного ризику розвитку синдрому вигорання. Водночас, для спеціалістів з інфекційних хвороб важливо не лише зберегти траєкторію власного професійного розвитку, а й якість особистого життя, які, безсумнівно, взаємопов’язані.
У дослідженні розглядався стан сімейних стосунків та їх потенційний вплив на професійні обов’язки, що є важливим фактором забезпечення якості медичної допомоги. Метою дослідження була оцінка впливу професійної діяльності на сумісність професійного та особистого або сімейного життя лікарів-інфекціоністів під час пандемії COVID-19. За допомогою анонімного анкетування було оцінено психологічний стан лікарів-інфекціоністів, які працюють у Харківській обласній клінічній інфекційній лікарні під час пандемії COVID-19.
Дослідження довело існування певного впливу професійних обов’язків на стан особистого життя, тоді як зворотний процес слід вважати менш вираженим. Проте, вирішення проблем забезпечення якісної медичної допомоги шляхом формування належного балансу між виконанням професійних обов’язків, з одного боку, та психологічним комфортом особистого життя лікарів-інфекціоністів, з іншого, сприятиме повноцінній реалізації професійних компетенцій фахівців у галузі інфекційної патології та забезпечить належний перебіг лікувального процесу.
Посилання
Melnikow, J., Padovani, A., &Miller, M. (2022). Frontline physician burnout during the COVID-19 pandemic: national survey findings. BMC Health Serv Res, 22(1), 365. https://doi.org/10.1186/s12913-022-07728-6
Beutner, C., Lipschik, A., Erpenbeck, L., & Holsapple, J. (2022). The Impact of COVID-19 Pandemic on Medical Doctors’ Work-Family Balance at German University Clinics. Healthcare , 10(2), 227. Available from: https://doi.org/10.3390/healthcare10020227
Türk A. R., Cihan F. G., Demirbaş N. (2024). Assessing healthcare workers’ stress, burnout and life satisfaction during the COVID-19 pandemic. J Turkish Fam Physician, 15(3), 78-90. Available from: https://doi.org/10.15511/tjtfp.24.00378
Litovchenko, O. L., Zavgorodnia, L. V., & Chyhryn, D. R. (2024). Workload and personal life as factors in the formation of psycho-emotional state among infectious disease physicians during the COVID-19 pandemic. Ukr J Occup Health, (4):248-53. Available from: https://doi.org/10.33573/ujoh2024.04.248
Завгородня, Л. В., & Стукалкіна, Д. С. (2023). Психологічний стан лікарів-інфекціоністів під час пандемії (на прикладі COVID-19). У Громадське здоров’я в Україні: проблеми та способи їх вирішення. Томілінські читання (с.108-10). Харківський національний медичний університет. Доступно на: https://repo.knmu.edu.ua/ handle/123456789/33920
