ЧИ Є МАЙБУТНЄ В НАУКОВИХ ЖУРНАЛІВ? ЗМІНИ, ВИКЛИКИ Й ТЕНДЕНЦІЇ В АКАДЕМІЧНОМУ ВИДАВНИЦТВІ

Автор(и)

  • Тетяна Ярошенко Національний університет «Києво-Могилянська академія
  • Олександра Ярошенко Національний університет «Києво-Могилянська академія

DOI:

https://doi.org/10.62405/osi.2024.02.04

Ключові слова:

академічне видавництво, наукова комунікація, науковий журнал, відкритий доступ, відкрита наука, препринт, альтметрика

Анотація

Сучасний ландшафт наукової комунікації повсякчас змінюється, створюючи як виклики, так і можливості для дослідників, видавців та установ. Перевірена століттями журнальна модель наукової комунікації, «золотим стандартом» якої є контроль за якістю через експертне рецензування, у нинішній час зазнає динамічної трансформації, спричиненої технологічним прогресом і викликами відкритої науки та відкритих досліджень, розвитком цифрового середовища
та науково-орієнтованих пошукових систем (Google Scholar, Semantic Scholar, Dimensions, BASE, Open Alexa та ін.), застосуванням інструментів штучного інтелекту тощо. 
Метою статті є огляд основних недоліків традиційної моделі наукового видавництва та основних тенденцій, що становлять нову дослідницьку культуру поширення та відтворення нових знань у межах парадигми відкритого доступу та відкритої науки; узагальнення відповідного міжнародного досвіду та пропозиції його використання для трансформації академічного видавництва в Україні.
Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні сукупності загальнонаукових методів узагальнення й аналізу, синтезу й прогнозування та спеціальних бібліотекознавчих методів, що дало змогу досягти проголошеної мети.
Основні результати й висновки стосуються основних тенденцій сучасної наукової комунікації та академічного видавництва, зокрема відкритого доступу та відкритої науки, зростання культури препринтів і «збагачених» даними публікацій, швидких і (або) мікропублікацій, відкритого і постпублікаційного рецензування, розвитку інноваційних платформ спільної дослідницької роботи, переходу від журнально- до статейно-орієнтованої моделі пошуку інформації, впливу технологій штучного інтелекту, врахування альтернативних метрик (на додаток до цитування) для вимірю-
вання впливу дослідження тощо. Враховувати нові тенденції важливо для всіх зацікавлених сторін академічного видавництва: дослідників, видавців, редколегій журналів, наукових інституцій, бібліотек.

Посилання

Жарінова, А., & Ярошенко, Т. (2023). Депонування результатів інтелектуальної діяльності: виклики й можливості відкритого доступу та відкритої науки для України. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, 11, 62–81. https://doi.org/10.31866/2616-7654.11.2023.282663.

Міністерство освіти і науки України. Наукові фахові видання. https://mon.gov.ua/nauka/nauka-2/atestatsiya-kadriv-vishchoi-kvalifikatsii/naukovi-fakhovi-vidannya (дата звернення 01.07.2024).

Чмир, О. С., Кваша, Т. К., Ярошенко, Т. О. та ін. (2017). Національний репозитарій академічних текстів: відкритий доступ до наукової інформації. ДНУ «УкрІНТЕІ».

Ярошенко, Т. (2010). Електронні журнали в системі інформаційних ресурсів бібліотеки: монографія. Знання.

Ярошенко, Т. (2021). Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані: як це було і куди йдемо (до 20-ліття Будапештської ініціативи Відкритого доступу). Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, 8, 10–26. https://doi.org/10.31866/2616-7654.8.2021.247582.

Ярошенко, Т. О., & Жарінова, А. Г. (2023). Наукове цитування: історичний і теоретичний ландшафт. Наука та наукознавство, 3, 41–67. https://doi.org/10.15407/sofs2023.03.041.

Ярошенко, Т., Сербін, О., & Ярошенко, О. (2022). Відкрита наука: роль університетів та бібліотек у сучасних змінах наукової комунікації. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері, 5 (2), 277–292. https://doi.org/10.31866/2617-796X.5.2.2022.270132.

Altbach, P. G., & De Wit, H. (2019). Too much academic research is being published. International Higher Education, 96, 2–3.

Bhambra, G. K., Gebrial, D., & Nişancıoğlu, K. (2018). Decolonising the university. Pluto Press.

Blommaert, J., & Horner, B. (2017). Mobility and academic literacies: An epistolary conversation. London Review of Education, 15 (1).

Bosch, J. (2019). How might science benefit from a world without journals. Evidence & Reason. https://evidenceandreason.wordpress.com/2019/10/26/how-might-science-benefit-from-a-world-without-journals/ (дата звернення 01.07.2024).

Byrne, J. (2019). We need to talk about systematic fraud. Nature, 566 (7742), 9–10.

Byrne, J. A., & Christopher, J. (2020). Digital magic, or the dark arts of the 21st century — how can journals and peer reviewers detect manuscripts and publications from paper mills? FEBS letters, 594 (4), 583–589.

Canagarajah, S. (2022). Language diversity in academic writing: Toward decolonizing scholarly publishing. Journal of Multicultural Discourses, 17 (2), 107–128.

Chaleplioglou, A., & Koulouris, A. (2023). Preprint paper platforms in the academic scholarly communication environment. Journal of Librarianship and Information Science, 55 (1), 43–56.

COPE Council. (2021). COPE Flowcharts and infographics — Systematic manipulation of the publication process — English. https://doi.org/10.24318/cope.2019.2.23.

COPE discussion documents: Preprints. (2018). www.publicationethics.org/files/u7140/COPE_Preprints_Mar18.pdf (дата звернення 13.07.2024).

COPE. Authorship and AI tools: Position Statement. (2023). https://publicationethics.org/cope-position-statements/ai-author#:~:text=COPE%20position%20statement&text=COPE%20joins%20organisations%2C%20such%20as,responsibility%20for%20the%20submitted%20work.

Council of the EU. (2023). Council calls for transparent, equitable, and open access to scholarly publications. Council of the EU. https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2023/05/23/council-calls-for-transparent-equitable-and-open-access-to-scholarly-publications/ (дата звернення 01.7.224).

Curry, M. J., & Lillis, T. (2024). Multilingualism in academic writing for publication: Putting English in its place. Language Teaching, 57 (1), 87–100.

Future of scholarly publishing and scholarly communication: report of the Expert Group to the European Commission. (2019). Directorate-General for Research, Innovation. Publications Office of the European Union. https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/464477b3-2559-11e9-8d04-01aa75ed71a1/language-en (дата звернення 01.07.2024).

Ganjavi, C., Eppler, M. B., Pekcan, A., Biedermann, B., Abreu, A., Collins, G. S., ... & Cacciamani, G. E. (2024). Publishers’ and journals’ instructions to authors on use of generative artificial intelligence in academic and scientific publishing: bibliometric analysis. BMJ, 384. https://doi.org/10.1136/bmj-2023-077192.

Glänzel, W., Braun, T., Schubert, A., & Zosimo-Landolfo, G. (2015). Coping with copying. Scientometrics, 102, 1–3. https://doi.org/10.1007/s11192-014-1473-6.

Grydehøj, A., Su, P., Huang, S., & Nadarajah, Y. (2023). Tensions and challenges in the decolonisation of academic publishing: A cross‐tabulation analysis of articles in Island Studies Journal. Learned Publishing, 36 (1), 4–13.

Jarrah, A. M., Wardat, Y., & Fidalgo, P. (2023). Using ChatGPT in academic writing is (not) a form of plagiarism: What does the literature say. Online Journal of Communication and Media Technologies, 13 (4), e202346.

Hyland, K. (2023). Academic publishing and the attention economy. Journal of English for Academic Purposes, 64, 101253.

Khanna, S., Ball, J., Alperin, J. P., & Willinsky, J. (2022). Recalibrating the scope of scholarly publishing: A modest step in a vast decolonization process. Quantitative Science Studies, 3 (4), 912–930.

King, A. (2020). Fast news or fake news? The advantages and the pitfalls of rapid publication through pre‐print servers during a pandemic. EMBO reports, 21 (6), e50817.

Lund, B. D., Wang, T., Mannuru, N. R., Nie, B., Shimray, S., & Wang, Z. (2023). ChatGPT and a new academic reality: Artificial Intelligence‐written research papers and the ethics of the large language models in scholarly publishing. Journal of the Association for Information Science and Technology, 74 (5), 570–581.

May, C. (2020). Academic publishing and open access: Costs, benefits and options for publishing research. Politics, 40 (1), 120–135.

McKinney, C. (2016). Language and power in post-colonial schooling: Ideologies in practice. Routledge.

Miller, C. T., & Rice, R. L. (2023). Toward a potential solution of the crisis in scholarly publishing: An academic research community alliance model. Journal of Scholarly Publishing, 54 (4), 569–596. https://doi.org/10.3138/jsp-2022-0073.

Ni, R., & Waltman, L. (2024). To preprint or not to preprint: A global researcher survey. Journal of the Association for Information Science and Technology, 75 (6), 749–766.

Pearson, G. S. (2018). What are preprints?. Journal of the American Psychiatric Nurses Association, 24 (5), 412–413.

Sarabipour, S., Debat, H. J., Emmott, E., Burgess, S. J., Schwessinger, B., & Hensel, Z. (2019). On the value of preprints: An early career researcher perspective. PLOS Biology, 17 (2), e3000151. https://doi.org/10.1371/journal.pbio.3000151.

STM Global Brief 2021. (2022). https://www.stm-assoc.org/2022_08_24_STM_White_Report_a4_v15.pdf (дата звернення 10.07.2024).

Stokel-Walker, C. (2022). AI bot ChatGPT writes smart essays — should professors worry? Nature, 9 Dec. https://doi.org/10.1038/d41586-022-04397-7.

Tennant, J. P., Crane, H., Crick, T., Davila, J., Enkhbayar, A., Havemann, J., Kramer, B., Martin, R., Masuzzo, P., Nobes, A., Rice, C., Rivera-López, B. S., Ross-Hellauer, T., Sattler, S., Thacker, P., & Vanholsbeeck, M. (2019). Ten myths around open scholarly publishing. https://doi.org/10.7287/peerj.preprints.27580v1.

Terry, R. (2021). The added value of Open Science in times of pandemic and beyond. European Research & Innovation Days (video). https://www.youtube.com/embed/DhIEkq2PSF0?start=1325 (дата звернення 11.07.2024).

Thorp, H. H. (2023). ChatGPT is fun, but not an author. Science, 379 (6630), 313–313.

Yaroshenko, T., & Iaroshenko, O. (2023). Artificial Intelligence (AI) for Research Lifecycle: Challenges and Opportunities. University Library at a New Stage of Social Communications Development. Conference Proceedings, 8, 194–201. https://doi.org/10.15802/unilib/2023_294639.

UNESCO Institute for Statistics (UIS). https://data.uis.unesco.org/ (дата звернення 10.07.2024).

Wiley. Open Research Journey in 2023: How We’re Paving the Way for Research Quality and Community in 2024. https://www.wiley.com/en-us/network/publishing/societies/open-access/open-research-journey-in-2023 (дата звернення 12.07.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-28 — Оновлено 2024-12-02

Версії