АКАДЕМІЧНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ДОСЛІДНИКА В УМОВАХ ВІДКРИТОЇ НАУКИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ СУЧАСНИХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРАКТИК
DOI:
https://doi.org/10.62405/osiconf.2026.39Ключові слова:
академічна ідентичність; відкрита наука; дослідницькі практики; академічна кар’єра; дослідницькі компетентності; професійний розвиток.Анотація
Мета статті полягає в концептуалізації академічної ідентичності дослідника в контексті розвитку відкритої науки та обґрунтуванні її евристичного потенціалу для інтерпретації сучасних дослідницьких практик. Методи. Дослідження виконано як аналітико-тематичний огляд сучасної наукової літератури із застосуванням методів тематичного групування, порівняльного аналізу та концептуального синтезу. Результати. Показано, що поширення принципів відкритої науки зумовлює переосмислення академічної ідентичності як динамічного процесу професійного самовизначення, що формується у взаємодії інституційних трансформацій, цифрових дослідницьких практик, міжнародної академічної співпраці та нових моделей оцінювання наукової діяльності. Запропоновано концептуальну модель академічної ідентичності, яка інтегрує ціннісний, діяльнісний, комунікативний і рефлексивний компоненти та пояснює їх взаємозалежність у формуванні професійної суб’єктності дослідника. Висновки. Дослідження робить внесок у теоретичне осмислення академічної ідентичності, пропонуючи інтегративну концептуальну рамку, що пояснює її трансформацію під впливом відкритої науки. Запропонований підхід створює підґрунтя для подальшої операціоналізації академічної ідентичності, емпіричного вивчення її компонентів і розроблення інституційних стратегій підтримки професійного розвитку дослідників.
Посилання
Barrow, M., Grant, B., & Xu, L. (2022). Academic identities research: Mapping the field's theoretical frameworks. Higher Education Research & Development, 41(2), 240–253. https://doi.org/10.1080/07294360.2020.1849036
Borlaug, S. B., Tellmann, S. M., & Vabø, A. (2023). Nested identities and identification in higher education institutions: The role of organizational and academic identities. Higher Education, 85(2), 359–377. https://doi.org/10.1007/s10734-022-00837-5
Darvin, R., & Norton, B. (2015a). Identity and a model of investment in applied linguistics. Annual Review of Applied Linguistics, 35, 36–56. https://doi.org/10.1017/S0267190514000191
Darvin, R., & Norton, B. (2023b). Investment and motivation in language learning: What's the difference? Language Teaching, 56(1), 29–40. https://doi.org/10.1017/S0261444821000057
Evans, M., & Fisher, L. (2022). The relevance of identity in languages education. The Language Learning Journal, 50(2), 218–222. https://doi.org/10.1080/09571736.2022.2046693
Khraban, T. (2024). Rekomendatsii shchodo yakisnoho vysvitlennia problem neperervnoi osvity [Guidelines for quality coverage of continuing education issues]. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka, 3(80), 57–66. https://doi.org/10.28925/2412-0774.2024.3.5
Marques, R. M. G., Lopes, A., & Magalhães, A. M. (2024). Academic identities and higher education change: Reviewing the evidence. Educational Research, 66(2), 228–244. https://doi.org/10.1080/00131881.2024.2334760
McCune, V. (2021). Academic identities in contemporary higher education: Sustaining identities that value teaching. Teaching in Higher Education, 26(1), 20–35. https://doi.org/10.1080/13562517.2019.1632826
McCune, V., Scoles, J., Boyd, S., Cross, A., Higgins, P., & Tauritz, R. (2024). Academic identities and teaching wicked problems: How to ‘shoot a fog’ in a complex landscape. Higher Education Research & Development, 43(1), 166–179. https://doi.org/10.1080/07294360.2023.2215181
Wenger, E. (1998). Communities of practice: Learning, meaning, and identity. Cambridge : Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511803932
Xu, L., & Barrow, M. (2024). ‘Playing the same game differently’: Constituting academic identities in four disciplines. Higher Education, 88(4), 1645–1661. https://doi.org/10.1007/s10734-024-01187-0
