ЦИФРОВІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБІГУ В НАУКОВІЙ СФЕРІ ДІЯЛЬНОСТІ:ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ НА ПРИКЛАДІ СИСТЕМИ «НАУКА»
DOI:
https://doi.org/10.62405/osi.2025.02.03Ключові слова:
наукові реєстри, URIS, науково-інформаційна система, інтеграція даних, інтероперабельність, Україна, публічні електронні реєстри, ORCID, DOI, RORАнотація
Фрагментація наукових даних у різних системах України створює значні перешкоди для ефективного управління науковими дослідженнями, стратегічного планування та інтеграції до глобальної наукової спільноти. У цій статті представлено Українську інформаційну систему наукових досліджень (УІСНД, або URIS), комплексну структуру взаємопов’язаних реєстрів, спрямовану на оптимізацію управління науковою діяльністю. Розроблена відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри» (№ 1907-IX від 18.11.2021), URIS інтегрує дані про наукові проекти, результати, установи, публікації, інфраструктуру, сертифікації, дисертації, інтелектуальну власність, дослідників та супровідну документацію. Забезпечуючи відповідність національному законодавству та впроваджуючи міжнародні стандарти, такі як ORCID для ідентифікації дослідників, ROR для організацій та DOI для цифрових об’єктів, система підвищує прозорість, інтероперабельність та операційну ефективність у науковій екосистемі України. Огляд літератури охоплює ключові сфери, включаючи методології стійких ідентифікаторів (PID), розробку інтегрованих науково-інформаційних систем (CRIS), стандарти якості даних та конфіденційності в публічних реєстрах, а також вплив інтероперабельності на транскордонний обмін даними. На основі глобальних найкращих практик аналіз підкреслює важливість стандартів на кшталт CERIF, SDMX та OAI-PMH для гармонізації даних, водночас звертаючи увагу на виклики, такі як гетерогенність даних, проблеми конфіденційності та структури управління. Методологічно дослідження застосовує багатогранний підхід: детальний аналіз українського законодавства, концептуальне моделювання за допомогою діаграм сутностей-зв’язків (ERD) та вивчення міжнародних впроваджень CRIS для проектування URIS як юридично сумісної, автоматизованої системи, що мінімізує адміністративне навантаження через єдиний ввід даних та валідацію.
Результати деталізують архітектуру URIS, яка включає дев’ять основних реєстрів та модуль інтеграції інтелектуальної власності. Наприклад, Реєстр проектів керує деталями фінансування та статусами з унікальними ідентифікаторами; Реєстр наукових результатів документує вивід, як-от технології та набори даних; Реєстр наукових установ базується на ЄДРПОУ з науковими специфіками; а Реєстр публікацій агрегує метадані з джерел на кшталт Scopus, забезпечуючи дедуплікацію та верифікацію. Взаємозв’язки дозволяють безперервний потік даних, автоматизоване генерування досьє та публічний доступ до несенситивної інформації, тоді як протоколи безпеки захищають конфіденційність.
На завершення, URIS є трансформаційним кроком до уніфікованої, ефективної наукової інфраструктури в Україні, сприяючи обґрунтованому прийняттю рішень, зменшенню дублювання та міжнародній співпраці. Майбутні вдосконалення можуть включати ШІ для розширеної аналітики, ще більше піднімаючи позицію України в глобальному науковому ландшафті
Посилання
Agosti, D., Bénichou, L., Addink, W., Arvanitidis, C., Catapano, T., Cochrane, G., Dillen, M., …(2022). Recommendations for use of annotations and persistent identifiers in taxonomy and biodiversity publishing. Research Ideas and Outcomes, 8, e97374. https://doi.org/10.3897/rio.8.e97374.
Bellini, E., Luddi, C., Cirinnà, C., Lunghi, M., Felicetti, A., Bazzanella, B., & Bouquet, P. (2012). Interoperability knowledge base for persistent identifiers interoperability framework. In 2012 Eighth International Conference on Signal Image Technology and Internet Based Systems (SITIS) (pp. 868–875). IEEE. https://doi.org/10.1109/SITIS.2012.130.
Bollini, A., Mennielli, M., Mornati, S., & Palmer, D. (2016). IRIS: Supporting and managing the research life-cycle. Universal Journal of Educational Research, 4(4), 738–743. https://doi.org/10.13189/ujer.2016.040410.
Car, N. J., Golodoniuc, P., & Klump, J. (2017). The challenge of ensuring persistency of identifier systems in the world of ever-changing technology. Data Science Journal, 16, 13. https://doi.org/10.5334/dsj-2017-013.
Carboni, N., & Velicogna, M. (2012). Electronic data exchange within European justice: A good opportunity? International Journal for Court Administration, 4(3), 104. https://doi.org/10.18352/ijca.90.
Frøen, J. F., Myhre, S. L., Frost, M. J., Chou, D., Mehl, G., Say, L., Cheng, S., … (2016). eRegistries: Electronic registries for maternal and child health. BMC Pregnancy and Childbirth, 16, 11. https://doi.org/10.1186/s12884-016-0801-7.
Goncharov, M. V., & Kolosov, K. A. (2023). Implementing the subsystem of research findings control in RNPLS&T’s Single Open Information Archive (SOIA). Scientific and Technical Libraries, (12), 116–? (in Russian/UA). Retrieved from https://demo.elibsystem.ru/node/43175 (or institutional repository).
Hardisty, A. R., Addink, W., Glöckler, F., Güntsch, A., Islam, S., & Weiland, C. (2021). A choice of persistent identifier schemes for the Distributed System of Scientific Collections (DiSSCo). Research Ideas and Outcomes, 7, e67379. https://doi.org/10.3897/rio.7.e67379.
Kaliuzhna, N., & Auhunas, S. (2022). Research information infrastructure in Ukraine: First steps towards building a national CRIS. Procedia Computer Science, 211, 230–237. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.10.196.
Karaiskos, D. C., Xinidis, D., & Bonis, V. (2017). R&D statistics information system: An interoperability
tail between CERIF and SDMX. In Proceedings of the International Conference on Current Research Information Systems (pp. …). Procedia / Conference proceedings. https://doi.org/10.1016/j.procs.2017.xxx (see conference record: https://dspacecris.eurocris.org/handle/11366/496).
Karunarathne, T., Kontopoulos, E., Konstantinidis, I., & Guzmán Carbonell, A. R. (2022). A canonical evidence-based approach for semantic interoperability in cross-border and cross-domain e-government services. In Proceedings of the 15th International Conference on Theory and Practice of Electronic Governance (ICEGOV 2022) (pp. 131–139). ACM. https://doi.org/10.1145/3560107.3560299.
Kubicek, H. (2008). Governance of interoperability in intergovernmental services: Towards an empirical taxonomy. IFIB / University of Bremen working paper / conference paper. Retrieved from https://www.ifib.de/fileadmin/ifib/publikationsdateien/2008_07_Intergovernmental_Interoperability_Kubicek_ifib.pdf.
Leiva-Mederos, A., Senso, J. A., Hidalgo-Delgado, Y., & Hipola, P. (2017). Working framework of semantic interoperability for CRIS with heterogeneous data sources. Journal of Documentation, 73(3), 481–499. https://doi.org/10.1108/JD-07-2016-0091.
Moreira, J. M., Cunha, A., & Macedo, N. (2015). An ORCID-based synchronization framework for a national CRIS ecosystem. F1000Research, 4, 181. https://doi.org/10.12688/f1000research.6499.1.
Myhre, S. L., Kaye, J., Bygrave, L. A., Aanestad, M., Ghanem, B., Mechael, P., & Frøen, J. F. (2016). eRegistries: Governance for electronic maternal and child health registries. BMC Pregnancy and Childbirth, 16, 279. https://doi.org/10.1186/s12884-016-1063-0.
Oliveira, A. A. D., Frade, S., Vieira-Marques, P., Jacinto, T. A. Q., Homem-Silva, P., Lemos-Sebasteão, S., Marques de Oliveira, C. M. G., Ferreira e Sousa, L. F. A., Rocha, J. C. O., & Cruz Correia, R. J. (2025). Challenges and strategies in the implementation of the International Patient Summary in accordance with international standards: A systematic review. Proceedings of the Brazilian
Symposium on Information Systems (conference paper).
Otjacques, B., Hitzelberger, P., & Feltz, F. (2007). Interoperability of e-government information systems: Issues of identification and data sharing. Journal of Management Information Systems, 23(4), 29–51. https://doi.org/10.2753/MIS0742-1222230403.
Paskin, N. (2009). Digital Object Identifier (DOI) system. In Encyclopedia / reference work / publisher proceedings (overview chapter). (Classic DOI overview — see International DOI Foundation resources and Paskin’s DOI system overview PDF). Retrieved from https://www.doi.org/overview/
DOI-ELIS-Paskin.pdf.
Plante, R. L., Becker, C., Medina-Smith, A., Brady, K. F., Dima, A., Long, B., Bartolo, L., Warren, J., & Hanisch, R. (2021). Implementing a registry federation for materials science data discovery. Data Science Journal, 20, 15. https://doi.org/10.5334/dsj-2021-015.
Pristaš, I., Doupi, P., Karanikas, H., Brkić, M., Pleše, B., Zaletel, M., Magajne, M., Zuriaga Llorens, O., & López-Briones, C. (2015). The EU patient registry landscape: Survey of registry profiles through PARENT JA research and framework. Value in Health, 18(7), A562–A563. https://doi.org/10.1016/j.jval.2015.09.1836.
Pristaš, I., Doupi, P., Meglič, M., Karanikas, H., Zaletel, M., Brkić, M., Pleše, B., & Zuriaga Llorens, O. (2014). Supporting interoperable EU patient registries: Survey of registry holders’ needs. Value in Health, 17(7), A446. (conference/abstract). https://www.valueinhealthjournal.com
Sadirmekova, Z. B., Tussupov, J. A., Sambetbayeva, M. A., & Altynbekova, Z. T. (2021). Development of integrated information systems to support scientific activity. In 2021 IEEE International Conference on Smart Information Systems and Technologies (SIST) (pp. …). https://doi.org/10.1109/UBMK52708.2021.9558999.
Santos, F. (2017). The transnational exchange of DNA data: Global standards and local practices. In K. Jakobs & K. Blind (Eds.), Proceedings of the 22nd EURAS Annual Standardisation Conference (pp. 305–322). Verlag Mainz. (Conference proceedings; full text available in institutional repositories).
Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/144048755.pdf.
Saputro, R., Pappel, I., Vainsalu, H., Lips, S., & Draheim, D. (2020). Prerequisites for the adoption of the X-Road interoperability and data exchange framework: A comparative study. In Proceedings of the 2020 Seventh International Conference on eDemocracy & eGovernment (ICEDEG 2020) (pp. 216–222). IEEE. https://doi.org/10.1109/ICEDEG48599.2020.9096704.
Scholze, F., & Maier, J. C. (2012). Establishing a research information system as part of an integrated approach to information management: Best practice at the Karlsruhe Institute of Technology (KIT). LIBER Quarterly, 21(2), 201–212. https://doi.org/10.18352/lq.8019.
Sousa Pinto, C., Simões, C., & Amaral, L. A. M. (2014). CERIF — Is the standard helping to improve CRIS? Procedia Computer Science, 33, 80–85. https://doi.org/10.1016/j.procs.2014.06.012.
Valentić, M., Pleše, B., Pristaš, I., & Ivanković, D. (2017). Addressing the data linking challenges: Interviewing for best practices in patient registry interoperability. Methods of Information in Medicine, 56(5), 407–413. https://doi.org/10.3414/ME16-02-0029.
Van Compernolle, M., De Vocht, L., Goedertier, S., Loutas, N., Verborgh, R., Mannens, E., Mechant, P., Peristeras, V., & Van de Walle, R. (2016). State-of-the-art assessment on the implementations of international core data models for public administrations. In Proceedings of the 9th International Conference on Theory and Practice of Electronic Governance (ICEGOV 2016) (pp. 327–337).
ACM. https://doi.org/10.1145/2910019.2910027.
Venugopal, N., & Saberwal, G. (2021). A comparative analysis of important public clinical trial registries, and a proposal for an interim ideal one. PLoS ONE, 16(5), e0251191. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0251191.
Weigel, T., Lautenschlager, M., Toussaint, F., & Kindermann, S. (2013). A framework for extended persistent identification of scientific assets. Data Science Journal, 12, 1–11.
