СИСТЕМА НАУКОВИХ РЕЄСТРІВ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ URIS
DOI:
https://doi.org/10.62405/Ключові слова:
наукові реєстри, URIS, науково-інформаційна система, інтеграція даних, інтероперабельність, Україна, публічні електронні реєстри, ORCID, DOI, ROR.Анотація
В Україні фрагментація наукових даних між окремими інформаційними ресурсами, що функціонують без єдиних стандартів і координації, створює значні перешкоди для ефективного управління науковими дослідженнями, стратегічного планування та інтеграції до глобальної наукової спільноти. У цій статті представлено пропозиції щодо розвитку Національної електронної науково-інформаційної системи (URIS), а саме — комплексну структуру взаємопов’язаних реєстрів, розроблену відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри» (№ 1907-IX від 18.11.2021) й спрямовану на оптимізацію управління науковою діяльністю. Запропоновано, щоб система URIS інтегрувала дані про наукові проєкти, результати, установи, публікації, інфраструктуру, сертифікації, дисертації, інтелектуальну власність, дослідників та супровідну документацію. Забезпечуючи відповідність національному законодавству та впроваджуючи міжнародні стандарти, такі як ORCID для ідентифікації дослідників, ROR для організацій та DOI для цифрових об’єктів, система змогла б підвищити прозорість, інтероперабельність та операційну ефективність у науковій інфраструктурі України.
Огляд літератури охоплює ключові сфери, включаючи методології ідентифікаторів (PID), розробку інтегрованих науково-інформаційних систем (CRIS), стандарти якості даних та конфіденційності в публічних реєстрах, а також вплив інтероперабельності на транскордонний обмін даними. На основі глобальних найкращих практик аналіз підкреслює важливість стандартів на кшталт CERIF, SDMX та OAI-PMH для гармонізації даних, водночас звертаючи увагу на виклики, такі як гетерогенність даних, проблеми конфіденційності та структури управління.
Методологічно дослідження застосовує багатогранний підхід: детальний аналіз українського законодавства, концептуальне моделювання за допомогою діаграм сутностей-зв’язків (ERD) та вивчення міжнародних упроваджень CRIS для проєктування URIS як юридично сумісної, автоматизованої системи, що мінімізує адміністративне навантаження через єдиний ввід даних та валідацію.
У результатах висвітлено пропозиції до архітектури URIS, яка включає дев’ять основних реєстрів та модуль інтеграції інтелектуальної власності. Зокрема, Реєстр проєктів керує деталями фінансування та статусами з унікальними ідентифікаторами; Реєстр наукових результатів документує вивід, як-от технології та набори даних; Реєстр наукових установ базується на ЄДРПОУ з науковими специфіками; Реєстр публікацій агрегує метадані з джерел на кшталт Scopus, забезпечуючи дедуплікацію та верифікацію. Взаємозв’язки уможливлюють безперервний потік даних, автоматизоване генерування досьє та публічний доступ до несенситивної інформації, тоді як протоколи безпеки захищають конфіденційність.
На завершення, система URIS є трансформаційним кроком до уніфікованої, ефективної наукової інфраструктури в Україні, зменшує дублювання, сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та міжнародній співпраці. Майбутні вдосконалення можуть передбачати впровадження інструментів штучного інтелекту для розширеної аналітики, ще більше посилюючи позицію України в глобальному науковому просторі.
Посилання
1. Agosti, D., Bénichou, L., Addink, W., Arvanitidis, C., Catapano, T., Cochrane, G., Dillen, M., et al. (2022). Recommendations for use of annotations and persistent identifiers in taxonomy and biodiversity publishing. Research Ideas and Outcomes, 8, e97374. https://doi.org/10.3897/rio.8.e97374
2. Bellini, E., Luddi, C., Cirinnà, C., Lunghi, M., Felicetti, A., Bazzanella, B., & Bouquet, P. (2012). Interoperability knowledge base for persistent identifiers interoperability framework. In 2012 Eighth International Conference on Signal Image Technology and Internet Based Systems (SITIS), 868–875. https://doi.org/10.1109/SITIS.2012.130
3. Bollini, A., Mennielli, M., Mornati, S., & Palmer, D. (2016). IRIS: Supporting and managing the research life-cycle. Universal Journal of Educational Research, 4(4), 738–743. https://doi.org/10.13189/ujer.2016.040410
4. Car, N. J., Golodoniuc, P., & Klump, J. (2017). The challenge of ensuring persistency of identi-fier systems in the world of ever-changing technology. Data Science Journal, 16, 13. https://doi.org/10.5334/dsj-2017-013
5. Carboni, N., & Velicogna, M. (2012). Electronic data exchange within European justice: A good opportunity? International Journal for Court Administration, 4(3), 104. https://doi.org/10.18352/ijca.90
6. Frøen, J. F., Myhre, S. L., Frost, M. J., Chou, D., Mehl, G., Say, L., Cheng, S., et al. (2016). eRegistries: Electronic registries for maternal and child health. BMC Pregnancy and Childbirth, 16, 11. https://doi.org/10.1186/s12884-016-0801-7
7. Hardisty, A. R., Addink, W., Glöckler, F., Güntsch, A., Islam, S., & Weiland, C. (2021). A choice of persistent identifier schemes for the Distributed System of Scientific Collections (DiSSCo). Research Ideas and Outcomes, 7, e67379. https://doi.org/10.3897/rio.7.e67379
8. Kaliuzhna, N., & Auhunas, S. (2022). Research information infrastructure in Ukraine: First steps towards building a national CRIS. Procedia Computer Science, 211, 230–237. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.10.196
9. Karaiskos, D. C., Xinidis, D., & Bonis, V. (2017). R&D statistics information system: An in-teroperability tail between CERIF and SDMX. In Proceedings of the International Conference on Current Research Information Systems. Procedia Computer Science. https://doi.org/10.1016/j.procs.2017.03.039
10. Karunarathne, T., Kontopoulos, E., Konstantinidis, I., & Guzmán Carbonell, A. R. (2022). A ca-nonical evidence-based approach for semantic interoperability in cross-border and cross-domain
e-government services. In Proceedings of the 15th International Conference on Theory and Practice of Electronic Governance (ICEGOV 2022), 131–139. https://doi.org/10.1145/3560107.3560299
11. Kubicek, H. (2008). Governance of interoperability in intergovernmental services: Towards an empirical taxonomy. Journal of Systemics Cybernetics and Informatics, 6(6) https://www.academia.edu/8978739/Governance_of_Interoperability_in_Intergovernmental_Services_Towards_an_Empirical_Taxonomy
12. Leiva-Mederos, A., Senso, J. A., Hidalgo-Delgado, Y., & Hipola, P. (2017). Working framework of semantic interoperability for CRIS with heterogeneous data sources. Journal of Documenta-tion, 73(3), 481–499. https://doi.org/10.1108/JD-07-2016-0091
13. Moreira, J. M., Cunha, A., & Macedo, N. (2015). An ORCID-based synchronization framework for a national CRIS ecosystem. F1000Research, 4, 181. https://doi.org/10.12688/f1000research.6499.1
14. Myhre, S. L., Kaye, J., Bygrave, L. A., Aanestad, M., Ghanem, B., Mechael, P., & Frøen, J. F. (2016). eRegistries: Governance for electronic maternal and child health registries. BMC Pregnancy and Childbirth, 16, 279. https://doi.org/10.1186/s12884-016-1063-0
15. Oliveira, A. A. D., Frade, S., Vieira-Marques, P., Jacinto, T. A. Q., Homem-Silva, P., Lemos-Sebasteão, S., Marques de Oliveira, C. M. G., Ferreira e Sousa, L. F. A., Rocha, J. C. O., & Cruz Correia, R. J. (2025). Challenges and strategies in the implementation of the International Patient Summary in accordance with international standards. A systematic re-view. Proceedings of the Brazilian Symposium on Information Systems. https://doi.org/10.5753/sbsi.2025.246425
16. Otjacques, B., Hitzelberger, P., & Feltz, F. (2007). Interoperability of e-government information systems: Issues of identification and data sharing. Journal of Management Information Sys-tems, 23(4), 29–51. https://doi.org/10.2753/MIS0742-1222230403
17. Paskin, N. (2009). Digital Object Identifier (DOI) system. In Encyclopedia of Library and Infor-mation Sciences (3rd ed.). Taylor & Francis, 1586-1592. https://doi.org/10.1081/E-ELIS4-120044418
18. Plante, R. L., Becker, C., Medina-Smith, A., Brady, K. F., Dima, A., Long, B., Bartolo, L., War-ren, J., & Hanisch, R. (2021). Implementing a registry federation for materials science data discovery. Data Science Journal, 20, 15. https://doi.org/10.5334/dsj-2021-015
19. Pristaš, I., Doupi, P., Karanikas, H., Brkić, M., Pleše, B., Zaletel, M., Magajne, M., Zuriaga Llorens, O., & López-Briones, C. (2015). The EU patient registry landscape: Survey of registry profiles through PARENT JA research and framework. Value in Health, 18(7), A562–A563. https://doi.org/10.1016/j.jval.2015.09.1836
20. Pristaš, I., Doupi, P., Meglič, M., Karanikas, H., Zaletel, M., Brkić, M., Pleše, B., & Zuriaga Llorens, O. (2014). Supporting interoperable EU patient registries: Survey of registry holders’ needs. Value in Health, 17(7), A446. https://www.valueinhealthjournal.com
21. Santos, F. (2017). The transnational exchange of DNA data: Global standards and local prac-tices. In K. Jakobs & K. Blind (Eds.), Proceedings of the 22nd EURAS Annual Standardisation Conference. Verlag Mainz, 305–322. https://core.ac.uk/download/pdf/144048755.pdf
22. Saputro, R., Pappel, I., Vainsalu, H., Lips, S., & Draheim, D. (2020). Prerequisites for the adop-tion of the X-Road interoperability and data exchange framework. A comparative study. In Proceedings of the 2020 Seventh International Conference on eDemocracy & eGovernment (ICEDEG 2020), 216–222. https://doi.org/10.1109/ICEDEG48599.2020.9096704
23. Scholze, F., & Maier, J. C. (2012). Establishing a research information system as part of an in-tegrated approach to information management: Best practice at the Karlsruhe Institute of Technology (KIT). LIBER Quarterly, 21(2), 201–212. https://doi.org/10.18352/lq.8019
24. Sousa Pinto, C., Simões, C., & Amaral, L. A. M. (2014). CERIF — Is the standard helping to improve CRIS? Procedia Computer Science, 33, 80–85. https://doi.org/10.1016/j.procs.2014.06.012
25. Valentić, M., Pleše, B., Pristaš, I., & Ivanković, D. (2017). Addressing the data linking challeng-es: Interviewing for best practices in patient registry interoperability. Methods of Information in Medicine, 56(5), 407–413. https://doi.org/10.3414/ME16-02-0029
26. Van Compernolle, M., De Vocht, L., Goedertier, S., Loutas, N., Verborgh, R., Mannens, E., Mechant, P., Peristeras, V., & Van de Walle, R. (2016). State-of-the-art assessment on the im-plementations of international core data models for public administrations. In Proceedings of the 9th International Conference on Theory and Practice of Electronic Governance (ICEGOV 2016), 327–337. https://doi.org/10.1145/2910019.2910027
27. Venugopal, N., & Saberwal, G. (2021). A comparative analysis of important public clinical trial registries, and a proposal for an interim ideal one. PLoS ONE, 16(5), e0251191. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0251191
28. Weigel, T., Lautenschlager, M., Toussaint, F., & Kindermann, S. (2013). A framework for ex-tended persistent identification of scientific assets. Data Science Journal, 12, 10–22. doi: 10.2481/dsj.12-036
