НАУКОВОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ЗМІНИ КЛІМАТУ:ПРИКЛАД УКРАЇНИ

Анотація

Дослідження зміни клімату має критично важливе значення через її широкомасштабний вплив на екосистеми, економіку та соціальні структури. Зміна клімату, включно з підвищенням температури, підняттям рівня моря, екстремальними погодними
явищами та посухами, уже завдає значної шкоди людям, біорізноманіттю та довкіллю, що підкреслює необхідність проведення досліджень для розроблення стратегій адаптації та пом’якшення наслідків. Крім того, розуміння базових механізмів кліматичних процесів є необхідним для прогнозування майбутніх наслідків та створення ефективних політик і технологій. Такі зусилля є ключовими для скорочення викидів парникових газів, переходу до відновлюваних джерел енергії та запобігання природним катастрофам. Окрім цього, дослідження зміни клімату відіграє важливу роль у глобальних наукових і політичних дискусіях, впливаючи на формування міжнародних угод і законодавства, що підтримують сталий розвиток та охорону довкілля. Наукові знання сприяють ухваленню обґрунтованих рішень на міжнародному, національному та місцевому рівнях, зокрема у створенні стратегій соціальної підтримки для вразливих груп населення, таких як бідні регіони та малі острівні держави.
У цьому дослідженні застосовано бібліометричний аналіз для вивчення наукового ландшафту досліджень зі зміни клімату, зокрема для виокремлення ключових напрямів, визначення прогалин у знаннях і визначення пріоритетних сфер для подальших досліджень. Бібліометрія також допомагає оцінити міждисциплінарний характер досліджень у цій галузі, що охоплює широкий спектр дисциплін — від екології до соціальних наук, — та надає уявлення про внесок наукових досліджень у досягнення Цілей сталого розвитку. Такий підхід сприяє кращому розумінню географічних аспектів досліджень зі зміни клі-
мату, формуванню наукових пріоритетів і підвищенню впливу досліджень на розв’язання практичних проблем.
Для аналізу використано дані платформи Scopus щодо публікацій, присвячених адаптації до зміни клімату, зменшенню ризику стихійних лих, сталим сільськогосподарським практикам і циркулярній економіці. Усього ідентифіковано 1 689 документів за період з 1991 по 2024 рік, за якими проведено описову статистику. У дослідженні застосовано методи структурної наукометрії, включно з аналізом бібліометричних зв’язків, співавторства та спільного цитування, а також картуванням когнітивних структур, що забезпечує комплексне бачення еволюції досліджень зі зміни клімату. Результати показали, що науковий інтерес до цієї тематики суттєво зріс після 2010 року, що стало переломним моментом у глобальному усвідомленні та дослідницькій активності.