Політика щодо конфлікту інтересів

     1. Загальні положення

Редколегія  журналу керується принципами академічної доброчесності та етики наукових публікацій і забезпечує неупередженість на всіх етапах розгляду рукописів та ухвалення редакційних рішень. Цю політику розроблено на основі рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE) та з урахуванням підходів Міжнародного комітету редакторів медичних журналів (ICMJE) до розкриття фінансових і нефінансових взаємозв’язків між учасниками редакційно-видавничого процесу. Мета політики — забезпечити прозорість та об’єктивність редакційних рішень і запобігти впливу сторонніх інтересів на оцінювання наукових праць. Дія політики поширюється на всіх учасників редакційно-видавничого процесу: авторів, рецензентів, головного редактора та членів редаколегії. 

     2. Визначення та види конфлікту інтересів

Конфлікт інтересів — це ситуація, за якої особисті, фінансові, політичні або професійні інтереси учасника редакційно-видавничого процесу можуть прямо чи опосередковано вплинути на неупередженість оцінювання рукопису або тлумачення результатів дослідження. Він може стосуватися як особистих стосунків між учасниками, так і зобов’язань перед організаціями, установами чи іншими зацікавленими сторонами.

Фінансовий конфлікт інтересів зумовлений матеріальною зацікавленістю, здатною вплинути на об’єктивність оцінювання. До нього належать, зокрема, гранти, винагороди й гонорари, участь у фінансованих дослідницьких проєктах, патенти та інші матеріальні вигоди, пов’язані з предметом дослідження.

Нефінансовий конфлікт інтересів виникає через особисті чи професійні взаємини, академічне суперництво, спільну інституційну належність, а також ідеологічні або наукові розбіжності, що можуть позначитися на неупередженості.

Сама лише наявність потенційного конфлікту інтересів не є підставою для відхилення рукопису — за умови, що автори належно задекларували відповідну інформацію під час подання.

     3. Декларування конфлікту інтересів

3.1. Автори

Автори зобов’язані задекларувати всі потенційні конфлікти інтересів у супровідних документах до рукопису, а за їх відсутності — підтвердити це. Декларування охоплює внесок кожного автора, джерела фінансування, гранти, інституційну співпрацю та інші професійні зв’язки, пов’язані з підготовкою рукопису.

Завантажити форму

3.2. Рецензенти

Рецензенти повідомляють Редколегію про обставини, що можуть вплинути на їхню неупередженість, до початку роботи з рукописом. Рецензент відмовляється від рецензування, якщо знає або обґрунтовано припускає наявність конфлікту інтересів — зокрема коли він працює в одній установі з авторами, був їхнім співавтором упродовж останніх трьох років  або має інші зв’язки, що ставлять під сумнів об’єктивність оцінювання.

Завантажити форму

3.3. Редколегія 

Добираючи рецензентів, Редколегія  попередньо перевіряє можливі конфлікти інтересів, зважаючи на інституційну належність кандидатів, їхні спільні з авторами публікації та інші професійні зв’язки. Члени редколегії, залучені до ухвалення рішення, так само повідомляють про власні потенційні конфлікти. Уся інформація, отримана під час розгляду, залишається конфіденційною.

     4. Врегулювання конфлікту інтересів

4.1. Процедура відводу

За обґрунтованої підозри щодо конфлікту інтересів Редколегія застосовує процедуру відводу: особа, якої це стосується, усувається від розгляду рукопису, а подальше оцінювання доручається іншому рецензентові або члену редколегії, який не має конфлікту інтересів.

4.2. Прихований конфлікт у рецензента або члена редколегії

Якщо встановлено факт прихованого чи нерозкритого конфлікту інтересів в особи, залученої до розгляду, Редколегія  негайно відстороняє її від процесу й передає рукопис іншому неупередженому фахівцеві за процедурою відводу (п. 4.1).

4.3. Рукописи редактора та членів редакційної колегії

Рукописи, авторами яких є головний редактор або члени редколегії, розглядаються за принципом незалежності редакційно-видавничого процесу. Головний редактор не бере участі в розгляді власного рукопису й не впливає на рішення; координацію рецензування забезпечує інший член редколегії, за можливості — з іншої установи.

     5. Розгляд порушень та наслідки

Усі задекларовані або виявлені конфлікти інтересів розглядає редколегія журналу. Під час розгляду редколегія може запитати в авторів додаткову інформацію чи документи щодо джерел фінансування, характеру співпраці з організаціями та інших обставин, пов’язаних із потенційним конфліктом.

Якщо прихований конфлікт інтересів виявлено до публікації, редколегія  діє за рекомендаціями COPE: тимчасово призупиняє розгляд рукопису, звертається до авторів за поясненнями і, за потреби, інформує їхні установи або організації-фінансувальники.

Якщо порушення виявлено після публікації, редколегія керується рекомендаціями COPE і — залежно від характеру порушення та його впливу на достовірність результатів — може опублікувати виправлення (Correction), оприлюднити висловлення стурбованості (Expression of Concern) або, у разі істотного порушення академічної доброчесності, відкликати статтю (Retraction).

     6. Конфіденційність і зберігання інформації

Декларації, рішення про відвід, підстави для них та вжиті заходи фіксуються в редакційному архіві. Інформацію про конфлікти інтересів обробляють конфіденційно й використовують виключно в межах редакційно-видавничого процесу.

     7. Перегляд політики

Політику переглядають періодично з урахуванням вимог національного законодавства у сфері академічної доброчесності та актуальних міжнародних практик.

     8. Нормативні джерела

  • Committee on Publication Ethics (COPE) — настанови щодо етики публікацій і рецензування (org).
  • International Committee of Medical Journal Editors (ICMJE) — рекомендації щодо розкриття конфлікту інтересів (org).
  • European Association of Science Editors (EASE) — Interactive Checklist for Submitting Authors(org.uk).