СВІТОВИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ТА ОБМІНУ НАУКОВИМИ ДАНИМИ: КРАЩІ ПРАКТИКИ ТА ПРИКЛАДИ УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У статті здійснено огляд світового досвіду управління та обміну науковими даними, які є основою для сучасної науки та технологій. Розглянуто ключові підходи до збору, зберігання, аналізу та повторного використання великих масивів інформації, а також сучасні принципи роботи з науковими даними. Приділено уваги концепції FAIR, яка визначає міжнародні стандарти для ефективного управління науковими ресурсами та забезпечення їх доступності для міждисциплінарних досліджень. Наводяться приклади успішних практик із країн Європейського Союзу, США, Великобританії та Австралії, де функціонують платформи відкритого доступу до наукових даних, такі як European Open Science Cloud (EOSC), Data.gov, UK Data Service та Australian Research Data Commons (ARDC). Ці ініціативи демонструють переваги інтегрованого підходу до управління інформацією, який сприяє науковій співпраці, прискоренню інновацій та підвищенню прозорості досліджень. Проаналізовано найкращі практики у галузі наукового управління даними, таких як впровадження  репозиторіїв, автоматизація обробки великих обсягів інформації, застосування відкритих ліцензій для спрощення обміну інформацією, стандартизація метаданих і забезпечення кібербезпеки. Автори відзначають, що використання відкритих ліцензій типу Creative Commons, впровадження стандартів Dublin Core для опису метаданих та розробка автоматизованих платформ для збору й аналізу даних стали ключовими факторами успішного управління інформаційними ресурсами у провідних наукових установах світу. Підкреслюється важливість подолання викликів, пов’язаних із забезпеченням конфіденційності даних, гармонізацією форматів інформації та розширенням доступу до інструментів обробки даних.

У підсумку зроблено висновок про необхідність глобальної координації зусиль у галузі управління науковими даними та впровадження міжнародних стандартів для підтримки відкритої науки й ефективної співпраці між науковцями.