ВИМІРЮВАННЯ ВПЛИВУ НАУКИ: ЗА МЕЖІ ТРАДИЦІЙ. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ НАУКОМЕТРИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ТА ЇХ РОЛЬ У ВИЗНАЧЕННІ НАУКОВОГО ВНЕСКУ
DOI:
https://doi.org/10.62405/osi.2024.01.02Ключові слова:
research impact; research assessment; research engagement; scientometrics; Citation analysis; Dimensions; Lens; Scilit; OpenAlex; Semantic Scholar; Statista; OpendatabotАнотація
Вимірювання якості та впливу академічних досліджень має важливе значення як для кожного окремого дослідника, так і цілої інституції чи мережі, країни, регіону чи галузі. Для оцінки наукових досліджень найчастіше використовують баланс якісних (експертних) та кількісних (бібліометричних та наукометричних) показників, в основі останніх в основному лежить цитат-аналіз. Проте в останні десятиліття до традиційних вже інструментів наукометрії та бібліометрії додаються нові, які відповідають на виклики відкритої науки, зокрема щодо відкритого доступу та відтворюваності відкритих даних та відкритого рецензування. Значно змінився й технологічний ландшафт (стандарти DOI та ORCID, відкритого цитування, технології штучного інтелекту, графи наукових знань тощо). Сучасні хмарні інфраструктури та обчислювальні потужності робять дані більш доступними, а їх аналіз більш ефективним, якщо дані (та метадані) підготовлені належним чином. До традиційних вже наукометричних платформ (Web of Science та Scopus) додалась низка не менш потужних інструментів та проєктів — Dimensions, Lens, Scilit, OpenAlex, Crossref, Google Scholar, Semantic Scholar, OpenCitations, ScientoPy та ін.
Метою статті є короткий огляд та порівняння деяких з цих платформ та інструментів та їх відповідального застосування для потреб оцінки науки та впливу наукових досліджень.
Висновки дослідження полягають у відповідальному ставленні до наукометричних показників, використання їх лише як доповнення до експертної оцінки, та застосування різноманітних інструментів та сервісів, що дозволяють забезпечити надійність та багатоаспектність наукометричного аналізу та його використання для оцінки наукових досліджень та науковців та прогнозування дослідницьких стратегій. Використання відповідного досвіду, впевнені, сприятиме і подальшій розбудові Відкритого Українського Індексу Наукового Цитування (OUCI) та Національної електронної науково-інформаційної системи «URIS».
Посилання
Горовий, В. М. (2015). Критерії якості наукових досліджень у контексті забезпечення національних інтересів. Вісник Національної академії наук України, 6, 74–80.
Мриглод, О., & Назаровець, С. (2019). Наукометрія та управління науковою діяльністю: вкотре про світове та українське. Вісник Національної академії наук України, 9, 81–94. https://doi.org/10.15407/visn2019.09.081
Павлюк, К. В., & Камінська, О. С. (2019). Зарубіжний досвід оцінки якості наукової діяльності. Наукові праці НДФІ, 3, 25-40. https://doi.org/10.33763/npndfi2019.03.025
Пилипенко, Г. М., & Федорова, Н. Є. (2020). Наука як фактор соціально-економічного розвитку суспільства: монографія. Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».
Ярошенко Т. О., & Жарінова, А. Г. (2023). Наукове цитування: історичний і теоретичний ландшафт. Наука та наукознавство, 3 (121), 41-67. https://doi.org/10.15407/sofs2023.03.041
Ярошенко, Т., Сербін, О., & Ярошенко, О. (2022). Відкрита наука: роль університетів та бібліотек у сучасних змінах наукової комунікації. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері, 5(2), 277–292. https://doi.org/10.31866/2617-796X.5.2.2022.270132
Ярошенко, Т., & Ярошенко, О. (2020) Високоцитовані документи науковців України в базах даних цитувань: кореляція бібліометричних індикаторів. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, 5, 108-126. https://doi.org/10.31866/2616-7654.5.2020.205734
Arabadzhieva, M., Vutsova, A., & Yalamov, T. (2023). In search of excellent research assessment. Baden-Baden: Nomos. https://doi.org/10.5771/9783748937203
Basson, I., Simard, M.-A., Ouangré, Z. A., Sugimoto, C. R., & Larivière, V. (2022). The effect of data sources on the measurement of open access: A comparison of Dimensions and the Web of Science. PLOS ONE, 17(3), e0265545. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0265545
Bornmann, L. (2018). Field classification of publications in Dimensions: A first case study testing its reliability and validity. Scientometrics, 117 (637). https://doi.org/10.1007/s11192-018-2855-y
Bu, Y., Waltman, L., & Huang, Y. (2021). A multidimensional framework for characterizing the citation impact of scientific publications. Quantitative Science Studies, 2(1), 155–183. https://doi.org/10.1162/qss_a_00109
Curry, S., Gadd, E., & Wilsdon, J. (2022). Harnessing the Metric Tide: indicators, infrastructures & priorities for UK responsible research assessment. Report of The Metric Tide Revisited panel, December 2022. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.21701624
Dardas, L. A., Sallam, M., Woodward, A., Sweis, N., Sweis, N., & Sawair, F. A. (2023). Evaluating Research Impact Based on Semantic
Scholar Highly Influential Citations, Total Citations, and Altmetric Attention Scores: The Quest for Refined Measures Remains Illusive. Publications, 11(1), 5. https://doi.org/10.3390/publications11010005
Jiao, C., Li, K., & Fang, Z. (2023). How are exclusively data journalsindexed in major scholarly databases? an examination of the web of science, scopus, dimensions, and OpenAlex.. Ithaca: Cornell University Library, arXiv.org. https://doi.org/10.48550/arxiv.2307.09704
Heck, T. (2021). 8.2 Open Science and the Future of Metrics. In R. Ball (Ed.), Handbook Bibliometrics (pp. 507-516). Berlin, Boston: De Gruyter Saur. https://doi.org/10.1515/9783110646610-046
Herzog, C., Hook, D., & Konkiel, S. (2020). Dimensions: Bringing down barriers between scientometricians and data. Quantitative Science Studies, 1(1), 387-395. https://doi.org/10.1162/qss_a_00020
Hook, D. W., Porter, S. J., & Herzog, C. (2018). Dimensions: Building Context for Search and Evaluation. Frontiers in Research Metrics and Analytics, 3. https://doi.org/10.3389/frma.2018.00023
Kinney, R. M. et al. (2023). The Semantic Scholar Open Data Platform. ArXiv, abs/2301.10140.
Kramer, B. (2022). COKI Open metadata report (Update March 25, 2022). https://github.com/Curtin-Open-Knowledge-initiative/open-metadata-report
Orduña-Malea, E., & Delgado-López-Cózar, E. (2018). Dimensions: redescubriendo el ecosistema de la información científica. El Profesional De La Información, 27(2), 420. https://doi.org/10.3145/epi.2018.mar.21
Porter, S. J., & Hook, D. W. (2022). Connecting Scientometrics: Dimensions as a Route to Broadening Context for Analyses. Frontiers in Research Metrics and Analytics, 7. https://doi.org/10.3389/frma.2022.835139
Priem, J., Piwowar, H., & Orr, R. (2022). OpenAlex: A fully-open index of scholarly works, authors, venues, institutions, and concepts.
ArXiv. https://arxiv.org/abs/2205.01833
Ruiz-Rosero, J., Ramirez-Gonzalez, G. & Viveros-Delgado, J. (2019). Software survey: ScientoPy, a scientometric tool for topics trend analysis in scientific publications. Scientometrics, 121, 1165–1188. https://doi.org/10.1007/s11192-019-03213-w
Scheidsteger, T., & Haunschild, R.. (2023). Which of the metadata with relevance for bibliometrics are the same and which are different when switching from Microsoft Academic Graph to OpenAlex?. El Profesional De La Información. https://doi.org/10.3145/epi.2023.mar.09
McShea, Jo (2018). “Dimensions – a Game-Changing product launch from Digital”. Outsell. https://figshare.com/s/68dcc69f3fe6189098bb
Singh, V. K., Singh, P., Karmakar, M., Leta, J., & Mayr, P. (2021). The journal coverage of Web of Science, Scopus and Dimensions: A comparative analysis. Scientometrics, 126(6), 5113–5142. https://doi.org/10.1007/s11192-021-03948-5
Singh Chawla, Dalmeet (24 January 2022). Massive open index of scholarly papers launches.Nature. https://doi.org/10.1038/d41586-022-00138-y
Singh, P., Singh, V. K., & Piryani, R. (2023). Scholarly article retrieval from Web of Science, Scopus and Dimensions: A comparative analysis of retrieval quality. Journal of Information Science, 0(0). https://doi.org/10.1177/01655515231191351
Thelwall, M. (2018). Dimensions: A competitor to Scopus and the Web of Science? Journal of Informetrics, 12(2), 430–435. https://doi.org/10.1016/j.joi.2018.03.006
Visser, M., Van Eck, N. J., & Waltman, L. (2021). Large-scale comparison of bibliographic data sources: Scopus, Web of Science, Dimensions, Crossref, and Microsoft Academic. Quantitative Science Studies, 2(1), 20–41. https://doi.org/10.1162/qss_a_00112
Wang, K., Shen, Z., Huang, C., Wu, C.-H., Dong, Y., & Kanakia, A. (2020). Microsoft Academic Graph: When experts are not enough. Quantitative Science Studies, 1(1), 396-413. https://doi.org/10.1162/qss_a_00021